Рекомендация
Студентам
Вы можете использовать данную статью как часть или основу своего реферата или даже дипломной работы или своего сайта
Просто перейдите по ссылке ниже, редактируйте статью, все картинки тоже доступны, все бесплатно
Редактировать статью?!
Скачать статью в формате PDF
Сохраните результат в MS Word Docx или PDF, делитесь с друзьями, спасибо :)
Категории статей
Абсцес легенів. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування
Визначення. Абсцес легенів - гнійне запалення легеневої тканини, яке супроводжується виникненням однієї або кількох гнійнонекротичних порожнин.
Абсцес легенів може спричинятися зараженням здорової легеневої тканини бактеріями Staph. aureus та Kl. pneumoniae. Досить часто легеневий абсцес - це ускладнення аспіраційної (вторинної) пневмонії. Він може виникнути після вдихання септичних речовин під час виконання операцій у ділянках носа, рота чи горла під загальним наркозом або потрапляння блювотних мас під час анестезії чи коми. У таких випадках значний ротовий сепсис може виявитися тим фактором, що сприяє розвитку хвороби. Серед мікроорганізмів, які вилучаються з харкотиння, можуть бути Strep. рneumoniae, Staph. аureus, Strep. pyogenes, H. influenzae і (у деяких випадках) анаеробні бактерії. Проте у багатьох випадках патогенні мікроорганізми не виявляються, особливо якщо пацієнт вживав антибіотики.
Клінічні ознаки
Клінічні ознаки легеневого абсцесу перелічені нижче.
1. Початок захворювання: раптовий або непомітний.
2. Симптоми: продуктивний кашель з великою кількістю харкотиння, іноді - з прожилками крові та неприємним запахом. Наявність плеврального болю. Раптове виділення великої кількості гнійного харкотиння, якщо абсцес проривається в бронхи. Висока гектична гарячка зі значним потінням та проявами інтоксикації. Можливість швидкого (10-14 діб) потовщення кінців фаланг пальців.
Швидке погіршання загального стану здоров’я з великою втратою ваги у випадках відсутності належної терапії. Більшість клініцистів розрізняють два періоди в перебігу захворювання: період, коли абсцес не має сполучення з бронхами (період формування абсцесу), і період, коли вміст абсцесу проривається в бронхи.
3. Фізикальні дані:
- У періоді формування абсцесу спостерігається відставання під час дихання ураженої половини грудної клітки. Якщо абсцес знаходиться глибоко в легенях, то при перкусії не буде відхилень від норми, тільки при великих розмірах і периферичному розміщенні абсцесу можливе притуплення перкуторного звуку (ознаки консолідації). При аускультації можна вислухати ослаблене везикулярне дихання та сухі або вологі хрипи. Іноді виявляється шум тертя плеври. При рентгенографічному обсте женні спостерігається однорідне часткове або сегментарне заті нення, пов’язане з консолідацією чи колапсом. Типовим показником справжнього абсцесу легенів є велике густе затінення.
- У періоді прориву абсцесу в бронхи спостерігається виділення великої кількості гнійного харкотиння (так зване відхаркування «повним ротом»). Самопочуття хворого відразу поліпшується, зменшуються температура та інтоксикація. При огляді спостерігається відставання під час дихання ураженої половини грудної клітки. При центральному розміщенні абсцесу і його невеликих розмірах перкусія та аускультація дають мало даних для діагностики. Якщо ж абсцес знаходиться поверхнево, біля стінки грудної клітки, то при перкусії буде виявлятися тимпаніт. При аускультації у цій ділянці вислуховується бронхіальне дихання, а за наявності великої порожнини, яка з’єднана з бронхом щілиною, - амфоричне дихання. При рентгенографічному дослідженні спостерігається порожнина закругленої форми з горизонтальним рівнем рідини («симптом персня»).
Дослідження харкотиння. Добова кількість харкотиння - 12 л. За характером - однорідно гомогенне, напіврідке, гнійнокров’янисте, смердюче. При стоянні протягом деякого часу розділяється на три рівні: верхній шар - слизогнійний, середній серозний, нижній гнійний. При мікроскопії характерним є наявність еластичних волокон, що вказує на розпад легеневої тканини.
Лікування. Для більшості пацієнтів рекомендується застосовувати антибіотики широкого спектра дії: напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди. При підозрі на зараження анаеробними бактеріями (наприклад, за наявності неприємного запаху в харкотинні) терапію слід доповнити метронідазолом. Рекомендується ендобронхіальне та парентеральне введення антибіотиків і метронідазолу. Антибактеріальна терапія повинна змінюватися згідно з результатами мікробіологічного дослідження харкотиння. Окремі пацієнти з абсцесом легенів потребують тривалого лікування (від 4 до 6 тиж).
Источник: www.eurolab.ua
