Рекомендация
Студентам
Вы можете использовать данную статью как часть или основу своего реферата или даже дипломной работы или своего сайта
Просто перейдите по ссылке ниже, редактируйте статью, все картинки тоже доступны, все бесплатно
Редактировать статью?!
Скачать статью в формате PDF
Сохраните результат в MS Word Docx или PDF, делитесь с друзьями, спасибо :)
Категории статей
Вегетосудинна дистонія. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування
Вегетосудинна дистонія (ВСД) - стан, що характеризується порушенням вегетативної регуляції серця, судин, внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції. Це синдром, який виникає за багатьох видів патології.
Вегетосудинна дистонія - найбільш розповсюджений розлад серцево-судинної системи, який виявляється у 15-30 % дітей. У 33 % із них він зберігається у наступні періоди життя, у 17-20 % - прогресує. У 7,3-12,5 % дітей спостерігаються кризи.
Етіологія та патогенез
У структурі вегетативної нервової системи (ВНС) розрізняють сегментарний і надсегментарний відділи. До першого належать вегетативні центри стовбура головного та спинного мозку:
мезенцефалічний (парасимпатичний),
бульбарний (парасимпатичний),
тораколюмбальний (симпатичний),
сакральний (парасимпатичний).
Вищий вегетативний центр організму - гіпоталамус. Лімбіко-гіпоталамо-ретикулярний комплекс забезпечує ерготропні (пристосування до мінливих умов зовнішнього середовища - холоду, голоду, енергетичне забезпечення психічної та фізичної діяльності, контроль за перебігом катаболічних процесів) і трофотропні дії (регуляція анаболічних процесів, анафілактичні реакції, підтримка гомеостатичної рівноваги).
Виникненню ВСД сприяють деякі спадкові та набуті фактори. До головних спадкових факторів належать:
спадкова схильність до ВСД: конституційні особливості діяльності ВНС, спадкова дизавтономія, підвищена чутливість судин до гуморальних впливів;
несприятливий перебіг вагітності; внутрішньочеревна гіпоксія при токсикозах вагітних, нефропатіях, загроза переривання вагітності призводять до підвищення тиску спинномозкової рідини у ділянці третього шлуночка, де локалізовані основні центри надсегментарного рівня регуляції та судинні сплетення;
вади розвитку центральної нервової системи;
вади розвитку залоз внутрішньої секреції;
характерологічні особливості, пов’язані з типом реагування на стрес.
Набутими факторами, які впливають на стан надсегментарних вегетативних центрів є:
асфіксія або пологова травма, за яких ушкоджуються вегетативні центри кори головного мозку, гіпоталамуса, судинні сплетення; пологові ушкодження шийного відділу хребта;
травми черепа, інфекції, інтоксикації;
психоемоційне перевантаження (емоційний дискомфорт у сім’ ї та школі тощо);
гормональний дисбаланс в організмі під час пре- та пубертатного періодів;
порушення режиму дня (гіподинамія, невисипання), тривалий перегляд телепередач, неповноцінне харчування тощо;
часті інфекційні захворювання, осередки хронічної інфекції (тонзиліт, гайморит, карієс);
метеорологічні впливи.
Етіологічні фактори можуть призводити до ушкоджень ВНС на органному, тканинному, клітинному та внутрішньоклітинному рівнях, що є морфологічним субстратом вегетативної дисфункції. Внаслідок вегетативної дисфункції порушується іннервація внутрішніх органів, що обумовлює дискінезії шлунково-кишкового тракту, функціональні кардіопатії, судинні дистонії. При ушкодженні структур ВНС виникають морфологічні зміни (спазм судин), які пов’язані з виділенням медіаторів (норадреналін, ацетилхолін, серотонін), гормонів кори надниркових залоз.
Источник: www.eurolab.ua
