Жовчнокам’яна хвороба. Причини. Симптоми. Діагностика. ЛікуванняЖовчнокам’яна хвороба. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування

Предварительная запись к врачу стоматологу
Луганский стоматологический кабинет в Москве

Наталья Хворостинова, Стоматолог в Москве
+7 929 636 99 14
email: natalka@qstoma.com
Сайт: nadent.ru
Facebook: https://www.facebook.com/natali.khvorostinova
Instagram: https://instagram.com/khvorostinovanatalia
Обо мне: http://nadent.ru/about

Задать вопрос врачу стоматологу

<h2>Жовчнокам’яна хвороба. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування</h2>

Захворюваність на жовчнокам’яну хворобу в останні 5 років різко підвищилася і продовжує зростати. В розвинених країнах ця «хвороба добробуту» за частотою конкурує з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки і набуває соціального значення. Щорічно в світі проводиться понад 2,5 млн хірургічних операцій з приводу жовчнокам’яної хвороби; в тому числі в країнах СНД близько 100 тис. Якщо взяти до уваги більшу розповсюдженість дискінезій жовчовідвідних шляхів у дітей і значну частоту жовчнокам’яної хвороби у дорослих, то зрозуміло, що розвиток початкових етапів даного захворювання відбувається саме в дитячому віці. Жовчнокам’яна хвороба виявляється, за даними останніх трьох років, більш ніж у 10 % населення світу і розглядається як залежне від віку захворювання. Наявність каменів у жовчному міхурі та жовчних протоках описана у дітей всіх вікових груп, включаючи період новонародженості, втім жовчнокам’яна хвороба вважається відносно рідкісним захворюванням у дитячому віці. Останніми роками інтерес до цієї хвороби у дітей значно зріс. З одного боку, це пояснюється поліпшенням діагностики захворювання завдяки сучасним методам дослідження. З другого - очевидне кількісне зростання жовчнокам’яної хвороби, що відбиває тенденцію до помолодшання й інших захворювань, раніше притаманних звичайно дорослим: виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороби Крона, хронічного панкреатиту та ін. ЕтіопатогенезЗ приводу причин виникнення жовчних каменів проведені й проводяться численні дослідження. Вивчення жовчнокам’яної хвороби дозволяє стверджувати, що до факторів, які сприяють виникненню каменів у жовчному міхурі, належать генетична схильність, конституція, стать, вік. Істотне значення надається запаленню в жовчовідвідних шляхах, порушенню відтоку жовчі, змінам холестеринового обміну або комбінації цих факторів. Хоча інфекційну теорію сьогодні визнають далеко не всі, повністю виключити її не можна. Значення інфекції в дитячому віці підтверджується тим, що у дітей з жовчнокам’яною хворобою надто часто виявляється супровідна гастроентерологічна (гастродуоденіт, ентероколіт) та інша патологія (карієс зубів, хронічний тонзиліт тощо). При дуоденальному зондуванні з міхурової жовчі нерідко висівається різноманітна мікрофлора: кишкова паличка, стафілококи, ентерококи, протей та ін. Високий ризик каменеутворення при аномаліях розвитку жовчних шляхів, бо при цьому створюються умови для застою жовчі з подальшим її перенасиченням холестерином. Значну роль відіграє застій жовчі в жовчному міхурі. При тривалій затримці жовчі з неї всмоктуються вода і солі жовчних кислот. Внаслідок цього збільшується концентрація в жовчі пігментів, вапна, холестерину, що призводить до подразнення слизової оболонки жовчного міхура. Водночас жовч втрачає свої бактеріостатичні властивості, оскільки в ній знижується рівень жовчних кислот. В подальшому зростає осмотичний тиск у міхурі, його розтягнення з набряком стінки. Порушується скоротлива та інші функції жовчного міхура. Особливу увагу привертає точка зору, згідно з якою утворення каменів у жовчному міхурі та протоках є наслідком порушення обміну речовин в організмі. Це виявляється передусім гіперхо-лестеринемією, водночас можуть страждати й інші види обміну. Підвищений вміст холестерину відзначається не тільки в крові, але і в жовчі. Припускається вироблення самою печінкою перенасиченої (літогенної) жовчі, причому причиною цього є генетичний або метаболічний дефект, що обумовлює порушення ферментних процесів, які регулюють швидкість перетворення холестерину в жовчні кислоти. Справді, у дітей з жовчнокам’яною хворобою, їхніх батьків і родичів досить часто виявляються ожиріння, цукровий діабет, захворювання нирок (дисметаболічні нефропатії), гіпертонічна та інші хвороби, тісно пов’язані з порушенням різномантних видів обміну речовин. Виникненню жовчнокам’яної хвороби або холелтазу сприяють також муковісцидоз, деякі хвороби крові (таласемія), що супроводжуються посиленим гемолізом. Факторами ризику є також порушення харчування і малорухливий спосіб життя дітей у сучасних умовах. У раціоні дітей відзначається надлишок жирів тваринного походження та недостатність овочів і фруктів, зелені, соків, що є основними джерелами вітамінів і баластних речовин (харчових волокон). Все це призводить до розвитку гіпокінетичного синдрому травної системи. В умовах тривалої гіпокінезії відбуваються порушення зовнішньосекреторної функції печінки, що виявляються зниженням концентрації в жовчі деяких інгредієнтів (холевої кислоти, ліпідного комплексу та ін.) при одночасному підвищенні рівня холестерину. Підвищується літогенність жовчі з подальшим можливим розвитком холелтазу. Источник: www.eurolab.ua

<ul>

<li><a href='/vsestati/osnovnoy-uhod-za-zubami-5'>Основной уход за зубами</a></li>

<li><a href='/vsestati/kanadskiy-jurnal-stomatologicheskoy-assotsiatsii'>Канадский Журнал Стоматологической Ассоциации</a></li>

<li><a href='/vsestati/inviraza-(invirase)'>Инвираза (Invirase)</a></li>

<li><a href='/vsestati/flyuroz--tak-li-on-strashen-'>Флюроз: так ли он страшен?</a></li>

<li><a href='/vsestati/otbelivanie-zubov-3'>Отбеливание зубов</a></li>

</ul>