Рекомендация
Студентам
Вы можете использовать данную статью как часть или основу своего реферата или даже дипломной работы или своего сайта
Просто перейдите по ссылке ниже, редактируйте статью, все картинки тоже доступны, все бесплатно
Редактировать статью?!
Скачать статью в формате PDF
Сохраните результат в MS Word Docx или PDF, делитесь с друзьями, спасибо :)
Категории статей
Серцева недостатність. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування
Недостатність кровообігу, чи серцева недостатність (СН), - нездатність серця забезпечити кровообіг, що відповідав би метаболічним потребам організму. Серцеву недостатність можна також визначити як патологічний стан, при якому серце не може забезпечити органи і тканини необхідною кількістю крові при нормальному або збільшеному венозному поверненні. Це поширений патологічний стан, що характеризується високою летальністю.
Етіологія
Найчастішими причинами СН у дітей є природжені та набуті вади серця, запальні захворювання серця (кардити), кардіоміопатії, фіброеластоз ендоміокарда, виражені та тривалі порушення ритму серця. До СН можуть призводити стани, які протягом довгого часу супроводжуються високим серцевим викидом (СВ) і, відповідно, хвилинним об’ємом серця (ХОС). Це хронічна анемія, тиреотоксикоз, тяжкі пневмонії, хвороби нирок, інфекційні токсикози, які часто ускладнюються СН. Далі йтиметься про СН, обумовлену патологією власне серця.
Патофізіологія
Клінічні прояви СН обумовлені зниженням кровопостачання органів і недостатнім забезпеченням тканин киснем внаслідок низького СВ і порушення компенсаторних можливостей серця (систолічна СН), а також застоєм у системних і легеневих венах (діастолічна СН). Компенсаторні зміни, що виникають, полягають у такому:
збільшення об’єму (дилатація) і маси (гіпертрофія) лівого чи правого (залежно від первинних гемодинамічних порушень) або і обох шлуночків;
збільшення загального периферичного судинного опору (ЗПСО) внаслідок підвищення тонусу симпатичної нервової системи і підвищення концентрації катехоламінів у крові;
активація ренін-ангіотензинової системи і вазопресину. Ці компенсаторні механізми у поєднанні з «насосною недостатністю» відіграють ту чи іншу роль у патофізіології СН.
Клініка
За темпами розвитку декомпенсації СН поділяють на гостру і хронічну. Гостра СН у дітей виникає на фоні різних захворювань серця або інших органів і може швидко минути при відповідному лікуванні та усуненні головної причини.
При гострій недостатності кровообігу переважають ознаки лівошлуночкової недостатності: блідість, незначний акроціаноз, задишка, збудженість, фізикальні ознаки набряку легень, тахікардія, розширення меж серцевої тупості, галоп.
Якщо гостра лівошлуночкова недостатність ускладнює ваду серця, то виявляється і відповідна шумова симптоматика.
Хронічна СН у дітей супроводжується відставанням у фізичному розвитку, дефіцитом маси тіла, досить часто анемією (при ціанотичних вадах можуть спостерігатися поліцитемія або нормальний рівень еритроцитів і гемоглобіну, що насправді є відносною анемією). У дітей раннього віку часто виникає надмірне потовиділення. Проявами хронічної СН можуть бути дис-пептичні явища. Однією з найбільш постійних ознак є задишка, нерідко - вологі хрипи над поверхнею легень.
При міокардіально-обмінному генезі СН, крім розширення серцевої тупості, тахікардії, характерні ослаблений перший тон та ритм галопу. Якщо СН є ускладненням вади серця, фізикальні дані визначаються характером останньої.
При хронічній СН частіше наявні водночас ознаки право - та лівошлуночкової недостатності, ніж «чисті» форми, тому у більшості хворих виявляється також збільшення печінки (у дітей раннього віку - гепатолієнальний синдром). Набряки та випіт у серозних порожнинах є ознакою переважно правошлуночкової недостатності II–III ступенів (табл. 5).
Источник: www.eurolab.ua
