Рекомендация
Студентам
Вы можете использовать данную статью как часть или основу своего реферата или даже дипломной работы или своего сайта
Просто перейдите по ссылке ниже, редактируйте статью, все картинки тоже доступны, все бесплатно
Редактировать статью?!
Скачать статью в формате PDF
Сохраните результат в MS Word Docx или PDF, делитесь с друзьями, спасибо :)
Категории статей
Вузликовий періартеріїт. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування
Вузликовий періартеріїт (панартеріїт, некротичний ангіїт) - нозологічно самостійне захворювання, яке входить до складу ревматичних хвороб, але не включене до ДЗСТ (за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб і за класифікацією хвороб і причин смерті ВООЗ). Але й досі його часто відносять до групи так званих «великих колагенозів».
Вузликовий періартеріїт (ВП) - це системний васкуліт з деструктивно-проліферативними змінами стінки дуже дрібних і середніх артерій з подальшою периферичною та вісцеральною ішемією, яка призводить до інфарктів і некрозів, тому інша його назва - «вузликовий поліартеріїт». Вперше хворобу описали А. Kussmaul і R. Maier (1866), а перший випадок у дитини (дівчинка 7 років) зареєструвала М. І. Черепніна (1924).
Зустрічається ВП у всіх країнах світу. За даними Р. В. Валевич, С. Я. Флексер, діти становлять 10,9-21,5 % від усіх хворих на ВП (цит. за Л. О. Ісаєвою і Г. А. Лискіною). Частіше хворіють хлопчики і чоловки віком 30-50 років.
Захворювання зустрічається рідше, ніж ДЗСТ, хоча за останні десятиріччя відмічається ріст захворюваності на ВП.
Етіологія і патогенез
Вивчаються різні фактори, які можуть мати значення у розвитку хвороби: інфекція, віруси, медикаментозні засоби, зміни імунної реактивності та стану макроорганізму. Особливого значення у дітей набувають масові профілактичні щеплення, застосування антибактеріальних препаратів.
Вірус гепатиту В у дітей виявляється не так часто, як у дорослих, але теж є фактором розвитку ВП. Про це свідчить частота виявлення циркулюючих і фіксованих на стінках судин імунних комплексв з австралійським антигеном.
У патогенезі ВП вирішальну роль відіграє гіперергічна реакція організму, а не специфічність патогенного фактора (стрептококова інфекція, серотерапія, антибіотики, сульфаніламіди, віруси). Найбільш імовірна теорія гіперчутливості негайного типу як прояв реакції антиген - антитіло, яка перебігає в стінках судин («шоковий орган»). Проте за сучасними уявленнями, при захворюванні спостерігається не тільки негайна, а і сповільнена гіперчутливість з порушенням клітинних і гуморальних імунних механізмів.
Про це свідчить виявлення у хворих імунологічних феноменів - імунних комплексів з вірусом або лікарським антигеном, антитіл до тканин стінки судин, ревматоїдного й антинуклеарного факторів, гіпергаммаглобулінемії.
Морфологія
Головні зміни при ВП відбуваються в кровоносних судинах з ураженням усіх шарів стінок судини.
Характерний генералізований васкуліт із різноманітними морфологічними змінами в органах і тканинах. Наслідок васкуліту - облітера-ція і тромбоз судин, аневризми, інфаркти внутрішніх органів, кровотеча, осередки некрозу, атрофія, склероз і крововиливи.
Клініка визначається локалізацією, розповсюдженням, тяжкістю васкуліту і вирізняється поліморфізмом.
Для ВП характерні шкірний і тромбангітичний синдроми, які обумовлені ураженням дрібних і середніх периферичних артерій, а також і магістральних судин. У дітей відмічають три види шкірних змін: ліведо («синдром стазу»), вузлики і локальні набряки. Набряки супроводжує сильний нападоподібний біль. Шкіра стає ціанотичною, холодною, потім виникають геморагії і на їх місці протягом 1-3 тиж формуються сухі некрози. При більш тяжкому стані розвивається дистальна гангрена. Суха гангрена завжди асиметрична. Ураження розповсюджується на кінцеві фаланги 1-3 пальців рук або стопи. Через 3-6 міс настає самовідторгнення муміфікованих фаланг.
Суглобний і м’язовий синдроми бувають найпершими ознаками ВП. Запальні, дистрофічні та ішемічні зміни в суглобах і м’язах є наслідками деструктивно-проліферативного васкуліту. Це частіше біль типу каузалгії, який пов’язаний із залученням у процес чутливих до ішемії нервових волокон. Для м’язового синдрому характерні нападоподібний біль або синдром полінейроміозиту.
Неврологічний синдром виникає внаслідок ураження судин на будь-якому н івні ЦНС. Розвиваються ішемії, інфаркти, дистрофічні змши у головному чи спинному мозку, в нервових стовбурах і вегетативних гангліях, трапляються церебральні судинні кризи. Церебральна патологія при ВП у дітей вирізняється різноманітністю клінічних проявів.
Источник: www.eurolab.ua
