Рекомендация
Студентам
Вы можете использовать данную статью как часть или основу своего реферата или даже дипломной работы или своего сайта
Просто перейдите по ссылке ниже, редактируйте статью, все картинки тоже доступны, все бесплатно
Редактировать статью?!
Скачать статью в формате PDF
Сохраните результат в MS Word Docx или PDF, делитесь с друзьями, спасибо :)
Категории статей
Жовчнокам’яна хвороба. Причини. Симптоми. Діагностика. Лікування
Захворюваність на жовчнокам’яну хворобу в останні 5 років різко підвищилася і продовжує зростати. В розвинених країнах ця «хвороба добробуту» за частотою конкурує з виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки і набуває соціального значення. Щорічно в світі проводиться понад 2,5 млн хірургічних операцій з приводу жовчнокам’яної хвороби; в тому числі в країнах СНД близько 100 тис. Якщо взяти до уваги більшу розповсюдженість дискінезій жовчовідвідних шляхів у дітей і значну частоту жовчнокам’яної хвороби у дорослих, то зрозуміло, що розвиток початкових етапів даного захворювання відбувається саме в дитячому віці. Жовчнокам’яна хвороба виявляється, за даними останніх трьох років, більш ніж у 10 % населення світу і розглядається як залежне від віку захворювання.
Наявність каменів у жовчному міхурі та жовчних протоках описана у дітей всіх вікових груп, включаючи період новонародженості, втім жовчнокам’яна хвороба вважається відносно рідкісним захворюванням у дитячому віці. Останніми роками інтерес до цієї хвороби у дітей значно зріс. З одного боку, це пояснюється поліпшенням діагностики захворювання завдяки сучасним методам дослідження. З другого - очевидне кількісне зростання жовчнокам’яної хвороби, що відбиває тенденцію до помолодшання й інших захворювань, раніше притаманних звичайно дорослим: виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, хвороби Крона, хронічного панкреатиту та ін.
Етіопатогенез
З приводу причин виникнення жовчних каменів проведені й проводяться численні дослідження. Вивчення жовчнокам’яної хвороби дозволяє стверджувати, що до факторів, які сприяють виникненню каменів у жовчному міхурі, належать генетична схильність, конституція, стать, вік. Істотне значення надається запаленню в жовчовідвідних шляхах, порушенню відтоку жовчі, змінам холестеринового обміну або комбінації цих факторів. Хоча інфекційну теорію сьогодні визнають далеко не всі, повністю виключити її не можна. Значення інфекції в дитячому віці підтверджується тим, що у дітей з жовчнокам’яною хворобою надто часто виявляється супровідна гастроентерологічна (гастродуоденіт, ентероколіт) та інша патологія (карієс зубів, хронічний тонзиліт тощо).
При дуоденальному зондуванні з міхурової жовчі нерідко висівається різноманітна мікрофлора: кишкова паличка, стафілококи, ентерококи, протей та ін. Високий ризик каменеутворення при аномаліях розвитку жовчних шляхів, бо при цьому створюються умови для застою жовчі з подальшим її перенасиченням холестерином. Значну роль відіграє застій жовчі в жовчному міхурі. При тривалій затримці жовчі з неї всмоктуються вода і солі жовчних кислот.
Внаслідок цього збільшується концентрація в жовчі пігментів, вапна, холестерину, що призводить до подразнення слизової оболонки жовчного міхура. Водночас жовч втрачає свої бактеріостатичні властивості, оскільки в ній знижується рівень жовчних кислот. В подальшому зростає осмотичний тиск у міхурі, його розтягнення з набряком стінки. Порушується скоротлива та інші функції жовчного міхура.
Особливу увагу привертає точка зору, згідно з якою утворення каменів у жовчному міхурі та протоках є наслідком порушення обміну речовин в організмі. Це виявляється передусім гіперхо-лестеринемією, водночас можуть страждати й інші види обміну. Підвищений вміст холестерину відзначається не тільки в крові, але і в жовчі. Припускається вироблення самою печінкою перенасиченої (літогенної) жовчі, причому причиною цього є генетичний або метаболічний дефект, що обумовлює порушення ферментних процесів, які регулюють швидкість перетворення холестерину в жовчні кислоти.
Справді, у дітей з жовчнокам’яною хворобою, їхніх батьків і родичів досить часто виявляються ожиріння, цукровий діабет, захворювання нирок (дисметаболічні нефропатії), гіпертонічна та інші хвороби, тісно пов’язані з порушенням різномантних видів обміну речовин. Виникненню жовчнокам’яної хвороби або холелтазу сприяють також муковісцидоз, деякі хвороби крові (таласемія), що супроводжуються посиленим гемолізом.
Факторами ризику є також порушення харчування і малорухливий спосіб життя дітей у сучасних умовах. У раціоні дітей відзначається надлишок жирів тваринного походження та недостатність овочів і фруктів, зелені, соків, що є основними джерелами вітамінів і баластних речовин (харчових волокон). Все це призводить до розвитку гіпокінетичного синдрому травної системи.
В умовах тривалої гіпокінезії відбуваються порушення зовнішньосекреторної функції печінки, що виявляються зниженням концентрації в жовчі деяких інгредієнтів (холевої кислоти, ліпідного комплексу та ін.) при одночасному підвищенні рівня холестерину. Підвищується літогенність жовчі з подальшим можливим розвитком холелтазу.
Источник: www.eurolab.ua
